Діючі АЕС в Україні станом на 2026 рік

Атомна енергетика в Україні відіграє ключову роль в державній енергосистемі, забезпечуючи стабільне, екологічно чисте та незалежне джерело електроенергії.

Роль ядерної інженерії для енергосистеми України

Україна прагне зміцнювати свою енергетичну незалежність шляхом розвитку атомної енергетики. Тому в Україні розробка новітнього обладнання та модернізація діючого устаткування для енергетики відіграє стратегічну роль. Українські компанії, так як Radiy, розробляють інноваційні технологічні рішення для АЕС заради надійності та безпеки енергосистем не лише в країні, а й у всьому світі. Завдяки професіоналізму українських інженерів, світ отримує ефективні та безпечні енергетичні системи. 

Скільки АЕС працює в Україні у 2026 році?

Ядерна енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України, забезпечуючи дешеву, надійну та екологічну електроенергію. Від того, скільки електростанцій в Україні безпечно працюють, залежить зміцнення економіки та енергетична незалежність країни.

Станом на березень 2026 року в Україні діють чотири АЕС:

• Запорізька АЕС (6 енергоблоків, під окупацією росії з 2022 року, робота частково припинена);
• Рівненська АЕС (4 енергоблоки, функціонує стабільно);
• Південноукраїнська АЕС (3 енергоблоки, працює повноцінно);
• Хмельницька АЕС (2 енергоблоки, активні, 3-й і 4-й у планах добудови).

Рівненська АЕС 

Знаходиться біля міста Вараш у Рівненській області. Складається з чотирьох енергоблоків: два з реакторами ВВЕР-440 і два з ВВЕР-1000.

Хмельницька АЕС

Розташована поблизу міста Нетішин у Хмельницькій області. Має два діючі енергоблоки з реакторами ВВЕР-1000. Будівництво третього та четвертого енергоблоків триває з метою збільшення енергетичних потужностей.

Південноукраїнська АЕС

Знаходиться біля міста Південноукраїнськ у Миколаївській області. Складається з трьох енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000.

Усі діючі атомні електростанції України, окрім ЗАЕС, забезпечують близько 60% потреб України в електроенергії. 

Запорізька АЕС: стан і перспективи

Розташована поблизу міста Енергодар у Запорізькій області. Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС), найбільший ядерний об’єкт у Європі. Має шість енергоблоків та реактори типу ВВЕР-1000. У 2022 році станція зазнала окупації. ЗАЕС залишається в центрі міжнародної уваги через її окупацію російськими військами та загрози для ядерної безпеки. У жовтні 2024 року керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак під час саміту у Франції наголосив на необхідності посилення зусиль для гарантування безпеки ЗАЕС на тлі російської окупації та атак на енергетичну інфраструктуру України. Він підкреслив, що захоплення станції є грубим порушенням міжнародного права та принципів, на яких базується ядерна безпека.

У вересні 2024 року генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі здійснив п’ятий візит на ЗАЕС і повідомив про суттєві пошкодження однієї з охолоджувальних веж внаслідок серпневої пожежі, зазначивши, що ця структура, ймовірно, потребує демонтажу. Під час візиту він також оглянув насосну станцію та сховище ядерного палива, наголошуючи на нестабільності ситуації на станції.

Наразі ЗАЕС перебуває в режимі “холодного зупину” і не виробляє електроенергію, залежачи від зовнішнього живлення для підтримки безпечного стану ядерних матеріалів. МАГАТЕ закликає всі сторони конфлікту до стриманості та вжиття заходів для забезпечення безпеки на об’єкті.

Подальша доля ЗАЕС залежить від військово-політичної ситуації в регіоні та міжнародних зусиль щодо повернення станції під контроль України. До повної деокупації об’єкта ризики для ядерної безпеки залишаються високими, а міжнародна спільнота продовжує шукати шляхи для вирішення цієї надзвичайної загрози.

Ядерна енергетика в Україні: основні аспекти

Безпечні АЕС в Україні – це безпечна енергетика Європи, адже ядерна енергетика в Україні вже давно є вагомою частиною її енергосистеми. 

Головне джерело електроенергії

Атомні електростанції (АЕС) виробляють близько 50-60% всієї електроенергії України, що робить їх найважливішим компонентом енергосистеми.

Енергетична незалежність

Оскільки традиційні енергоресурси (вугілля, газ) значною мірою імпортуються, АЕС допомагають зменшити залежність України від іноземних енергоносіїв. Україна поступово переходить на альтернативні постачання ядерного палива, зокрема від компанії Westinghouse (США), що підсилює енергетичну безпеку.

Стабільність енергосистеми

Атомні електростанції забезпечують базове навантаження в енергосистемі, працюючи стабільно 24/7 незалежно від погодних умов (на відміну від сонячної чи вітрової енергетики).

Екологічна складова

На відміну від вугільних електростанцій, АЕС не створюють викидів в атмосферу, що зменшує забруднення повітря і сприяє боротьбі зі зміною клімату. Водночас ТЕС, які працюють на твердому паливі, викидають у повітря золу, що частково не затримується фільтрами, залишки недогорілого палива, сірчистий і сірчаний ангідриди, а також оксиди азоту та вуглецю. При спалюванні органічного палива, зокрема природного газу, в атмосферу потрапляють токсичні оксиди азоту, оксид вуглецю та бензопірен.

Можливість експорту електроенергії

Україна інтегрується в європейську енергетичну мережу ENTSO-E, що дозволяє експортувати надлишок електроенергії, особливо в періоди низького внутрішнього споживання.

Виклики та перспективи

Українська енергетика стикається з численними викликами, які загострилися через повномасштабну війну, руйнування інфраструктури та глобальні енергетичні тенденції. Основні проблеми:

1. Наслідки війни та руйнування інфраструктури. Масовані обстріли енергосистеми спричиняють масові відключення. Окупація Запорізької АЕС: найбільша атомна електростанція Європи перебуває під контролем російських військ, що становить загрозу ядерній безпеці. Знищення Каховської ГЕС: підрив греблі у 2023 році спричинив серйозну екологічну катастрофу, а через зниження рівня води у Каховському водосховищі можливість охолоджувати реактори ЗАЕС критично низька. Відсутність у достатній кількості охолоджувальної води протягом тривалого періоду може спричинити розплавлення палива та, як результат, – перегрів реактора, що неминуче призведе до ядерної катастрофи.
2. Дефіцит потужностей та нестача генерації. Втрата теплової генерації через те, що багато ТЕС, ТЕЦ і ГЕС зазнали руйнувань. Нестача газу для теплоенергетики через зменшення видобутку та складнощі з імпортом. Перехід на імпорт електроенергії, оскільки Україна змушена закуповувати електроенергію з Європи в пікові періоди. 
3. Енергетична залежність та паливна безпека. Залежність від імпорту ядерного палива – хоча Україна поступово переходить на паливо Westinghouse, раніше була залежна від російського постачання. Дефіцит вугілля – більшість шахт зруйновано або опинилося в окупації. 
4. Фінансові труднощі та борги в енергетиці. В умовах війни та в результаті економічних труднощів багато споживачів не можуть вчасно оплачувати послуги. Українська енергетична галузь потребує масштабної модернізації, але через війну інвестори неохоче вкладають у неї кошти. 
5. Потреба в модернізації та екологічні виклики. Електромережі України застарілі та потребують оновлення. Проблеми “зеленої енергетики”: сонячні та вітрові електростанції розташовані переважно на півдні країни, де частина територій окупована. Необхідність розвитку енергоефективності у зв’язку із високим рівнем енергоспоживання в житловому секторі та на підприємствах.
   

Можливі рішення

• Зміцнення зв’язків з європейською енергосистемою: інтеграція до ENTSO-E відкриває нові можливості для експорту та імпорту електроенергії.
  
• Модернізація АЕС України та будівництво нових реакторів: співпраця з Westinghouse дозволить будувати нові типи реакторів та за рахунок впровадження інноваційних технологій підвищити рівень гнучкості та диверсності не тільки атомної галузі, але й усієї енергосистеми України.
  
• Розвиток відновлюваної енергетики: важливий напрям для майбутнього, але потребує значних інвестицій.
  
• Децентралізація енергосистеми: створення локальних систем генерації (малих ГЕС, біоелектростанцій) для підвищення стійкості до атак.
  

Попри серйозні виклики, українська енергетика демонструє стійкість. Відновлення галузі потребує комплексних реформ, інвестицій та міжнародної підтримки, а також значних ресурсів, щоб підтримати проєкти для АЕС. У довгостроковій перспективі Україна має всі шанси створити сучасну, децентралізовану та енергонезалежну систему. Тож важливо подбати про:

• Оновлення та продовження терміну експлуатації АЕС – більшість енергоблоків будувалися ще в 1980-х роках.
• Розширення потужностей – добудова 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, 5-го енергоблоку Рівненської АЕС.
• Посилення безпеки – з урахуванням військових загроз, важливо впроваджувати додаткові заходи захисту ядерних об’єктів.

Атомна енергетика для України

Атомні електростанції України є фундаментальною складовою української енергосистеми, забезпечуючи більшу частину електроенергії в країні. Її значення особливо зросло під час війни, коли атомні електростанції (АЕС) залишаються основою стабільності енергетичного сектору.